Живої водиці
Нап’юся з криниці,
Що в місті немає,
В селі лиш буває,
Що здавна поїла
І бабцю, і діда,
І нас напуває,
Нам сил прибавляє.
Її не замінять
Газ-бульки, що пінять,
Що нам рекламують
І всюди торгують.
Для нас не скупиться
На воду криниця:
Хоч скільки черпнули,
До дна не сягнули,
Город підливаєм,
Щоб був з урожаєм.
Лице молодиться,
Як вмиєш в водиці,
Мов шкіру міняєш,
Як ванну приймаєш,
А зварені страви,
Що воду ввібрали,
В містах не готують,
Нам дуже смакують.
Така от водиця
У нашій криниці!
28.08.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277404
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.08.2011
автор: С.Плекан