Постійно сновигаєш у дорозі,
Живеш за нормами, в нові ідеш жнива,
А правда часто залишається крива -
Нічого тут змінити ти не в змозі.
Стоїш криваво на старім порозі
І мучишся допоки доля ще жива,
Допоки в пекло ти забратися знова
Не годен - лиш валятись на підлозі.
А час у безвісті собі біжить,
Лиш тільки вічно німець узлуватий
Працює зранечку до ночі клято
Аби буття хороше нині звить.
Та ми готові у багні лежати,
Щоби не мучити людей багатих.
20.08.2011 року Сокаль-Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277241
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 27.08.2011
автор: hronik