Хтось влаштував грозу у небі,
На землю виливши дощі.
Ми бігли збуджені й веселі,
Дарма, що мокрі, мов хлющі.
Сховалися під старим кленом.
В обіймах теплих грів мене.
Солодко-гіркуватим щемом
Боліло - скоро дощ мине...
А дощ все лив на місто сльози,
Будинкам очі відмивав
І на затопленій дорозі
З опалим листям вальсував.
Бродив потому неквапливо
По всіх таємних закутках.
А я була така щаслива
У затишних твоїх руках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2011
автор: Наталка Кольоровісни