Тема про це довголіття не новітня нам,
Цілих "85" має моя мама.
Вік задовгий чи короткий, хто зна як судить.
Маєш щастя, при здоров'ї, то чого не жить.
А як немічний і хилий, то й світ не милий.
Та не все у світі так, якби ми хотіли.
І ніхто не зна, коли піде з цього дому,
А чи краще буде там, в якомусь другому.
То ж живи, моя матусе, собі по-маленьку!
Щоби радувать мене, що ще маю неньку.
І нікуди не спіши, треба ще пожити,
Своїх внуків й правнуків поблагословити!
Будь здорова, й не журися за свої літа!
І тішить нас хай посмішка на твоїх вустах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276771
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.08.2011
автор: tatapoli