*Вербиця

Серпень  струшував  ранок  зі  стебел
І  сухий  зачепив  завиток.
Я  приїхала  в  гості  до  тебе,
Ось  верба  і  той  самий  місток.

Вербо,  сестронько!  Начебто  сниться...
Пригадались  роки  молоді...
Мовчазна,  величава  вербиця
Коси  мочить    в  зеленій  воді.

Стовбур  скривлений  часом  зухвало,
Лишаями  покрились  гілки...
Тепле  літо  твоє  відспівало,
І  загублений  усміх  п'янкий.

Задивилась  у  воду...  Журлива...
Наче  спомин  шукаєш  на  дні...
Молодою  була  ти  красива,
Чи  то  тільки  здавалось  мені?

16.08.2011

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2011
автор: Мазур Наталя