Наш ранок летить у відкрите віконце,
Пробуджує сяйвом грайливу красу.
Цілуй мене нІжно, як промені сонця
Цілують ще сонну холодну росу...
А ввечорі - пристрасно, як божевільний,
Неначе, на завтра погасне життя...
Неначе в останнє, захоплюй в обійми,
Цілуй та кохай мене до забуття.
(жарт на своє ж)
Кохай мене, любий, під сонцем гарячим,
Кохай мене, милий, під злИвним дощем.
Тоді й нагодую страшенно добрячим
З цибулею, салом та чаркой... борщем.
(фото з інету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275381
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2011
автор: A.Kar-Te