Стікають краплі шоколаду
По зонах Еросу твоїх тілес.
Прошу, подай мені пораду,
Де джерело солодких тих чудес?
Язик невтомно мій полює,
Стирає слід – смакущу чорноту.
І серце в шалі офірує
Дивацтва стук у мрійну пустоту.
26.07. 16. 18. Тернопіль, кафе «Джелатто мафія».
Метелик
Метелик крила розгорнув великі
На пагорбі грудей твоїм рельєфнім.
Жінок краса – така багатолика,
Метелик милий твій є теж окличним.
28.07. 12.15. поїзд: Красне – Броди.
Перетворення у дитину
Які ж тут мами із дітьми –
Красиві, чудні й дуже милі.
І я стаю дитина в мить –
Так тягнуть груди їхні стиглі.
28.07. 19.56, 23.28. в Тернопільському парку
Гори та шпилі
Мені так важко погляд відвести
Від медальйона Твого чудо-злату,
Між дивних гір вмістила його Ти,
А їхні шпилі крутіші Арарату!
31.07. 11.08. Тернопіль, кафе «На майдані», Олі поетці
Бешкетний вітер
Пестливий вітер і вмить уверх спідниця.
А там, подумали, що сором рум’яних щік?
Та ні! Там гордість жінки, комусь насниться.
І усмішка зваблива вітру – від смутку лік.
02.08. 14.32. Тернопіль.
Полиця верхня поїзду швидкого,
Там шкіра світла у чорній шкірі –
Жіночий ют в штанах. І що такого?
Та все ж, манливий в значній він мірі!
А повернулась панянка та в анфас –
Які ж то диньки чи апельсини!
Один і другий плід, жіночий є окрас,
Що творить, додає бажання й сили…
11.08. 23.58.
P.S. Немає поганих речей, є погане сприйняття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275320
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.08.2011
автор: Ярослав Дорожний