Кружляє осінь над садами
І листя в вихорі несе -
До тебе лину я думками,
Бо ще тобі сказав не все.
Не всі слова тобі промовив,
Та осінь розлучила нас,
І тільки спогад від любові
Горить, ще в серці не погас.
Я пригадаю поцілунки -
Коротку насолоди мить,
Кохання нашого дарунки,
І у серцях вогонь горить.
Все промайнуло,як у казці,-
Назад немає вороття,
Та пронесу я наше щастя
У даль незнаного буття.
І буду дякувати долі,
Що я тебе колись зустрів;
Та час спливає так поволі -
Він не розвіє чари снів.
Пробач за все, за все що було:
І за кохання, за любов;
Як мить одна все промайнуло,
І я тебе забуду знов.
П"янкий дурман і дим багаття
Розвіють всю мою печаль -
Знайду собі я інше щастя,
А ти, кохана, прощавай.
Я не зустрінусь більш з тобою -
Хай було добре разом нам,-
Тепер у мене інша доля,
Хоч я ще всього не сказав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275025
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2011
автор: Андрій Мигорович