я люблю усі твої
виступи
вигини
я хочу випити
усю таємницю натще до дна
до частинки порожнього атома i все
завмиратиме з вічністю адже кілька тисяч
сонячних променів обережно лягатимуть на
поверхню твоїх бездонних очей чи озер
я тобі розшифрую кожне слово
кожен рядок
коли ми будемо вічними а зараз давай
рахувати прийдешні весни до наступної зустрічі
повір мені
повітря дихає нами а ми
посміхаємось щиро мов діти і знову
радіємо cтискаючи мрії в обіймах своїх
що аж перехоплює подих у грудях
і я силоміць вірю в спасіння від ночі
бо світанок прийде раніше ніж підеш ти
вітер грається з листям а я
пронизливо дивлюсь тобі у душу і так
соромно переставляти місцями дні в календарях
що аж голос твій неквапливо
проходить крізь тіло своїми поглядами
чи то гострими лезами і я починаю боятись мовчати
закохайся чи хоча б заховайся під шкіру
під товщу моєї свідомості
згадай усі дитячі бажання і
втамуй спрагу дощам проливним
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274809
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2011
автор: Роман Штігер