мрії

я  люблю  усі  твої  
виступи  
вигини    
я  хочу  випити  
усю  таємницю  натще  до  дна  
до  частинки  порожнього  атома  i  все  
завмиратиме  з  вічністю  адже  кілька  тисяч  
сонячних  променів  обережно  лягатимуть  на        
поверхню  твоїх  бездонних  очей  чи  озер    

я  тобі  розшифрую  кожне  слово  
кожен  рядок  
коли  ми  будемо  вічними  а  зараз  давай  
рахувати  прийдешні  весни  до  наступної  зустрічі    
повір  мені  
повітря  дихає  нами  а  ми    
посміхаємось  щиро  мов  діти  і  знову  
радіємо  cтискаючи  мрії  в  обіймах  своїх  
що  аж  перехоплює  подих  у  грудях  
і  я  силоміць  вірю  в  спасіння  від  ночі        
бо  світанок  прийде  раніше  ніж  підеш  ти                      

вітер  грається  з  листям  а  я    
пронизливо  дивлюсь  тобі  у  душу  і  так      
соромно  переставляти  місцями  дні  в  календарях  
що  аж  голос  твій  неквапливо  
проходить  крізь  тіло  своїми  поглядами  
чи  то  гострими  лезами  і  я  починаю  боятись  мовчати    
закохайся  чи  хоча  б  заховайся  під  шкіру  
під  товщу  моєї  свідомості  
згадай  усі  дитячі  бажання  і  
втамуй  спрагу  дощам  проливним    



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274809
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2011
автор: Роман Штігер