Тримаю у руцi побитi зорi,
ховаю у очах тягучий страх.
Ми iдоли,ми пам'ятники...хворi.
Ті,що збирають часу вічний прах.
Ми втрачені століття,побажання,
ідеї,ставлення
ми й є це все!
Загорнуті у літо та мовчання,
покинуті,забуті...не спасе.
Отримані із неба та прозріння,
загублені,затерті навіки.
Закинуті у безвість для спасіння
Окаяні думками навпаки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274609
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.08.2011
автор: sonyachna