Ти тихенько втікаєш із кайданків сну під світло лампи,
потай перешіптуєшся із білим листком в клітинку,
на мові римованого чи білого вірша чорним чорнилом.
Ти ловиш миті немов хвилі бурхливі на морі під мерехтіння зірок,
набравши повні кишені повітря розправляєш крила і летиш,
а інколи просто тихо дрейфуєш опущеним до низу вітрилом
Чи п’єш на брудершафт чарку кип’яткової кави з коліжанкою тишею
коли на вушко шепоче час настінний червоний годинник,
тоді колючі думки залишаються там де зароджується рима
Тоді приходить муза, сонна байдужа сумна не нафарбована
з замріяним поглядом розтріпаним волоссям у ще теплій піжамі
і ти відчуваєш як серце захлинається власним стуком..ти пишеш
... настає ранок…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274474
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2011
автор: MADLEN