Ми родом із дитинства, з тих часів,
Де казкою усе було смішною,
Де ми ставали всі самі собою
В ласкавих ранках перших своїх днів.
Ми родом із дитинства, де життя
Здавалося таким вже нескінченним,
Де світ до нас був грізним, але чемним,
І де не було видно майбуття.
Ми родом із дитинства – світу втіх,
Де дні були всі як один хороші,
Де батько брав зі сміхом на горгоші,
Й тоді здавалось, що ти вище всіх.
Ми родом із дитинства, де сліди
Свої злишили й це я пам’ятаю.
Дивлюсь кіно про нього і читаю,
Та жаль, що не вернемося туди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274023
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2011
автор: В. Гроз