Нав’яжи мені снопів з блискавок.
Наточи мені меду з криниці неба.
Впіймай мене серед степу і випий
З долонь моїх спів дощу, приємного…
З чайної ложечки прозорим і густим
Напоєм годує місяць своє чадо…
Сяючий погляд твій ловлю,сміх
Кроки твої видаються пружні й доладні.
Вітер гортає прядки волосся,
Читаючи мої думки, мов у щоденнику
Таємні мої одкровення. Здалося
Що заговорив до мене, в серці дзенькнуло…
... Туманиться у вікнах ранкова зажура,
Теплого молока з медом захочеш,
Млинців, щоб загортати у них мрії ажурні,
І посміхаючись , писати романтичні рядочки…
Про вчорашню наполегливу цілункову зливу,
про частування медові з ложечки місяця,
гарячкові думки, шалені сердечні пориви,
про твої руки, про силу вперту, незвичну…
31.07.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272842
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2011
автор: gala.vita