Вже пізно занадто дивитися в небо,
пити очима блакить океану...
Зникають і друзі, і Всесвіт, і все, бо
ти засинаєш і бачиш тумани...
Або дочекатись на зорі в зіницях,
забути про воду, про море, про ріки...
Країна нірвани, слонів і кориці
сниться тобі, опустивши повіки....
І хоч назавжди у тобі не лишиться
цей спогад чи сон, що побачив уже ти...
Відчуй у повітрі прянощів запах...
Поглянь - на руці залишились браслети...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272592
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.07.2011
автор: Повзик Рома