То так і знай: лиш місяць уповнІ,
Немов аргонія, зійде над світом –
Тобі насняться ночі вогняні.
Короткі ночі в розпал літа!
І тіні мерехтливі на стіні,
Ми в поцілунку й місяць уповні,
Переплелися виноградні лози-віти…
Я матіоли гілку принесла,
Щоби од того щастя не зомліти.
Дев`ята ніч. Душа у світ пішла.
Остання ніч! Останнє в щасті літо.
Уже не я, лиш сиві селеніти,
Зітханням доторкнуть тобі чола.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272566
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2011
автор: Валя Савелюк