Через тисячу літ:привіт!
А ти,як було- молоде.
А я постарів...Ні?
Запитай в знайомих людей...
Цілуєш хвилями лагідно пліт.
Пам`ятаєш мене? Святе...
Я тоді був ще нижче цих віт,
Що ледь дістають до грудей...
Тобі лілії квіт до лиця,
Я тобі колись це казав вже.
Й вода...Вода без кінця.
Я на хвильку, а ти тут назавше.
Я не сумую,ти що?
Ти мій друг.Я зустрів тебе знову,
Давай помовчимо ні про що,
В старих друзів-це також розмова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272356
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2011
автор: Межа реальності