Чому ? чому мне так криє?
Да щей у середині ниє
Цей біль страшний , пекучий
Та й по житті я не везучий
І я тебе не розумію,
Для кого я що дня “потію” ?
Твій поцілунок за автограф,
І ще збентежив той фотограф,
Навіщо притулялася до мене?
На все готовий ради тебе
Не розумію я , Скажи !!!
Чому я досі ще живий ?
Скажи чого ти з мене хочеш ?
Я зроблю все що ти захочеш …
Не можу думать про щось інше,
І з кожим днем стає все гірше
Стає все гірше , я не знаю,
Я посмішку щоранку надягаю
Та в середині все болить
І через біль почав я пить
Я заливаю своє горе
Хоч раз побачити ще море …
Солоне , синє і прекрасне
На заході сонечко ясне …
У чаді п’яному згорів би
Чи за кордон я полетів би
Та будь куди, хоч в Антарктиду!!!
Де льодом серце все покриє
Де буду я без почуттів лежати
Обличчя зранку омивати
І щоб не думать ні про кого
Й не задавати питань. Для чого ?
Для чого я живу? Скажи !!!
Прошу я , тільки не мовчи …
Для кого на світанку прокидаюсь?
Чому я ідіотом прикидаюсь ?
Для чого ? щоб сподобатись тобі ?
Все рівно забереш ти все собі
Мою ти душу вже забрала
Забрала ти для чогось, заховала !
І я не можу зрозуміти
Лиш сльози зможуть все залити
Ті гіркі сльози й алкоголь
Бо я напевно повний “ноль”
Не зміг тебе я покорити,
Лишилось алкоголем все залити
Все рівно вже душі немає
Вона в твоїм полоні десь літає
Літає , і напевно не одна
Скажи мені ! А де твоя ?
В чиїм полоні ? де вона ?
Можливо це моя вина ,
Що не зберіг її для тебе…
Чи полетіла б ти до мене ?
Як твоє серце пустувало,
Тебе напевно все дістало
Моє ниття і гумор злий
Напевно я один такий,
Який багато помилявся
І не здавався , не здавався …
Хоча в кінці кінців я краху потерплю
Можливо алкоголем все заллю
Та виходу в мене немає
Все рівно вже щоранку забирає …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271262
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2011
автор: Віктор Непомнящий