Скажу собі: "Не падай!
Вчепись за хмари й вітер,
За непокірні рими
І крила сподівань.
Живи себе заради,
Хай сонце сльози витре,
І дух твій незборимий
Здолає болю грань!".
Безодня - почекає,
Промінчиком надії
Розтоплю лід зневіри,
Що серце оповив.
Примари позникають,
Злетять у небо мрії,
Бо рідний хтось і щирий
Промовить знов :"Живи!".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271215
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.07.2011
автор: валькірія