Україно, голубко стокрила!
Ніжна пісне, що в душах співа,
Де синів ти своїх розгубила?
Чом з тобою їх поруч нема?
«То не правда, всі діти зі мною,
Під скривавленим сизим крилом…»
То це діти зробили з тобою?
Защо платять вони тобі злом?
За кохання твоє, за турботу?
За недоспані ночі твої?
За тяжку, за невтомну роботу?
І за душі щасливі свої?
«Все побачать і все зрозуміють.
І не втратять обличчя вони.
Із душі зло зігнати зуміють,
Бо вони – українські сини!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271094
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 20.07.2011
автор: Катя Романовська