Дві години чекаю, а тебе все немає,
Автостанція вже залишилась пустою.
Лише я і ще двоє цей автобус чекають,
Я так прагну, кохана, зустрітись з тобою.
Сонце трохи червоне – певно знову на вітер
І хмаринки, мов клумби, де засіяні квіти.
Я сиджу і вдихаю запах теплого літа,
Та не гріє воно, як ти можеш зігріти.
І ось промені фар летять в небо вечірнє,
І автобус з’явився, я його так чекаю.
У вікні промайнуло щось знайоме і рідне,
Я впізнав… Так, це ти… Як тебе я кохаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270984
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2011
автор: Віталій Назарук