Вдихаю небом - видихаю невагомістю,
Бо тільки так усе мізерне має сенс,
Бо тільки так усе зникає повністю,
Бо тільки так стирається усе.
Зірвешся зіркою, щоб вдаритись у твердь,
Щоб жменька пилу зі всього початого...
Та тільки, друже, пам'ятай про двері,
Які ти залишаєш без ключа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270894
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2011
автор: ІлюзіЯ