Свіжий ранок,прозорий,духмяний,
Стигне кава.І в росяний сад
Так повільно тече з порцеляни
Неповторно міцний аромат!..
І тремтять у повітрі гардини,
Розколихані вітром легким,
А за вікнами мокрі жоржини
Розпускають п'янкі пелюстки,
Легко струшують свіжий серпанок
В кучеряву шовкову траву.
Я вливаюсь у сонячний ранок,
Я впиваюся ним,я живу!
Я вдихаю хмільну насолоду,
Ніжні пахощі,роси,вітри,
Необмежену власну свободу,
Неймовірно ясні кольори!..
Я живу,щоб радіти природі,
Дню новому,новому життю,
Щоб при кожній щасливій нагоді
Посміхнутись,сказати "люблю"!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270794
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.07.2011
автор: Наталя Данилюк