Ніщо не має значення у світі,
Думки дурманять, мов заклятий хміль,
Шалено в скронях стукає щомиті:
Твоя дитина відчуває біль!
Душа її розірвана на шмаття,
А серденько… О, лишенько моє!
Мов із глибин віків встає прокляття
Й дійти промінцю щастя не дає.
Все незрівнянне з гіркотою болю,
Який твою дитину полонив.
Вдихнути маєш в неї силу й волю,
Аби хоч трішки біль той відступив
Ніщо не має значення потому,
Лиш прагнеш встати на шляху біди,
Марнуєш ніч, не відчуваєш втому,
І відчайдушно молишся завжди:
«О, Пресвятая Діво! Матір Божа!
Не дай зневіру пташечці моїй,
Не буде доля із моєю схожа,
Дай щастя і кохання силу їй»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270542
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2011
автор: Інна Серьогіна