Тихо-тихо на самому дні
Лине музика вічної тиші.
Тут живуть нерозгадані сни
Відголосся мрій наймиліших.
Тут на цім віковічнім піску
Заколисані вічністю мушлі,
А над ними кружляють в танку
Духи моря й загублені душі.
І коли світом правлять бурі,
Небо грізне кида блискавки,
Тут, здається всі лиха поснули
Й прокидатись не будуть віки.
Розпромінено сяють мов зорі
Перли - діти синіх глибин...
Може рай заховано в морі,
А не в бруді наземних днин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269828
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2011
автор: Ірис