Колись на перший поцілунок
Я кілометрів намотав
Немало, й наче в подарунок
Його омріяного брав.
А нині - добре й незнайомі,
Та без натруджених потуг
Вже у злитті фізіономій,
Хоч день, і люди наокруг.
Мені нічого не потрібно,
Хай буде так воно, як є,
Та вік стоятиме осібно
Кохання трепетне моє .
Я працював над ним у мріях,
В житті від зради боронив,
Сьогодні повисять на шиях
І шмиг до інших у актив!
Мабуть закони незворотні -
Все від порядку йде в хаос,
А може я став ідіотом
І все мені це приверзлось.
11.07.11.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269714
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2011
автор: Рідний