Защемить у грудях осенi романс,
я ж до тебе цими звуками полину.
Обернись - i подаруй серденьку шанс,
щоб воно любов вiдчуло лебедину!
Як пiд вечiр прокидаeться зоря,
як у небi десь журливо свище вiтер!
Як без тебе в цьому свiтi - це не я!
Як без усмiшки eдиноi прожити?!
Пiднiмаючись, - у небо я лечу,
хмари чорнii нависли надi мною!
Вже спiвати не зумiю - закричу,
що ти став моею радiстю-журбою!
Плаче осiнь золотавими листами,
недописаною повiстю про нас.
Застелили скрiзь печальними словами,
тi дороги, де блукатимем не раз...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269671
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2011
автор: Ліна Біла