В Дніпропетровську дощ, –
А я без зонта́.
В Дніпропетровську дощ, –
А я без тебе.
Я без тебе не та…
Під дощем без зонта –
До нитки промокла у житті без тебе.
Так холодно і неза́тишно в місті чужім:
Місто байдуже і дощ нежданий.
Свинцеве небо пластують сталеві ножі –
Цілую крило твоє лагідне, лебедю мій коханий.
Перехрестя. – І вітер в лице з чотирьох сторін.
Вітер і дощ. І пісок ув очі…
Молодий, бешкетливий, вогнерукий грім
Сороміцько жартує з хмарами
І зло регоче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269615
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2011
автор: Валя Савелюк