А ти досі очей

Виникла  порожнеча  усередині  
 Важко  дихати,  задихаюсь  
 Наші  мости  давно  розведені  
 Не  заплачу,  постараюсь...  
 Це  не  сльози  -  солоні  дощі,  
 Проникають  на  мої  вії.  
 Все,  що  живе,  -  давно  понищив  
 Відчуття  як  в  пустої  повії  
 Тобі  всеодно,  мені  байдуже  
 Хто  ти  і  де  ночі  тепер  проводиш  
 Падає  дощ  у  нікчемні  калюжі  
 А  ТИ  ДОСІ  ОЧЕЙ  ІЗ  МЕНЕ  НЕ  ЗВОДИШ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269260
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.07.2011
автор: Дівчина_з_Іншого _життя