=Часопис=

По  вінця  вже  заграв,  
а  почуття  –  невинні…
Хай  серце  помира,  
мов  цвіт  калини…
Тримає  злет  крило,  
та,  граючись  у  мінус,  
німує,  що  було
у  часоплині.
Хтось  бавиться  у  тінь,
хтось  у  яскраве  світло  
не  тріскотить  камін,
не  гріє  літо…
А  ти  прийшов  –  пішов,  
ні  слова  не  сказавши…
І  стіни  без  основ
лишив  як  завше…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268938
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2011
автор: zvitka09