На спомині минувшого життя,
В кінці, коли немає вже дороги,
Прорахувавши час в купу сміття,
Сховалися бажання за тривоги.
Бурхливий океан твоїх надій,
Затоплений сльозами моря,
Гойдає хвилями уламки мрій.
Засуджених тобою з горя.
І серед того вихору сердець,
Заплутавшись у павутинні,
Думки всі звівши нанівець,
Стрічаєш сірі лиця в гніві.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268861
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2011
автор: Kalytiuk