Наче ти, та тебе не впізнати,
Додалося тобі сивини,
Ти спромігся життя пролистати,
Непомітно пробігли часи.
Не такого бажав я зустріти,
А заможного і у грошах,
Щоби кожен тебе запримітив,
Щоби мав ти багато відзнак.
Де ж поділися сонячні мрії,
До якої спішив ти мети,
Ти ж розтринькав солодкі надії,
Чи намарно старання зійшли?
Наче бачу, що ти помудрішав,
Інтонація інша в словах,
Та одначе мене це не тішить,
Мізер видно у твоїх грошах.
Що я можу у себе змінити,
Що шукати і як мені йти,
Щоби міг ти заможніше жити
І не знав ти ніколи біди?
Відказав же йому сьогоденний:
Ти возися у своїх ділах
І виконуй свій клопіт щоденний,
Мудрість прийде у зрілих літах.
Не замінять її капітали,
Вона краща від всяких відзнак,
Хай би що там тобі обіцяли,
Не шукай собі щастя в грошах.
І надійся в житті ти на Бога,
Вищу мудрість тобі Він зішле,
Бо життя це до Нього дорога,
Радість в Бозі до тебе прийде.
06.07.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268833
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2011
автор: С.Плекан