Світ пізнати хотілось по-Божому,
Як прожив я за двадцять літ,
Щоб не бути у місці негожому,
Як злетить молодечий цвіт.
Наповнялось життя моє грозами,
Далечінь закривали вони,
Назбиралось гріхів в мене стосами,
Було тяжко вперед з ними йти.
Стали бурі мені осторогою,
Що мине наш земний цей час,
І пізналось життя це дорогою,
Де Господь зазиває нас.
Не відразу карає Він грішників,
А для роздумів час їм дає,
Наставляє словами потішними,
Що в скорботах спасіння прийде.
По життю треба йти все із вірою,
Коли впав, сповідатись спіши,
Щиросердно молись із надією,
До Причастя Святого ти йди!
05.07.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268800
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2011
автор: С.Плекан