твоянемоя

захлинайся  молитвами      
спраглих  вокзалів  
відпускай  закіптюжені  
відблиски  скла  
так  щоб  проліски  
розцвітали  між  твоїми  
лопатками  і  весна  
була  твоянемоя  
занотовуй  на  шкірі  
кожен  порух  дерев  
і  падіння  променів  
швидкоплинний  потік  
проклинай  на  сьогодні    
на  майбутнє  вперед    
наш  бог  має  безліч  
причин  для  зради  повір  
задихайся  від    
псевдопоглядів  кволих  
злет  і  одразу  ж  швидке  
падіння  під  товщу  
не  всотуй  будь  ласка  
цієї  антилюбові  у  вени  
бо  в  соте  як  сонні  мурахи  
пробігатимуть  довше  
на  твоїх  волосинах  вони  
будуватимуть  світ  
відчиніть  вікна  між  
розіп'ятим  навхрест  небом  
бо  важко  дихається  
лід  зачерствілий  на  стінах  стоїть  
і  весна  вже  пробігла  повз  нас  
по  хрустких  суглобах  дощем  
а  давай  зіграємо  в  покер?  
чи  можливо  ще  одну  цигарку  на  двох?  



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268226
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2011
автор: Роман Штігер