Мене вже нудить від дощу…
Я блюю кривавими грозами.
Проміння сонця вже не відпущу.
І дивлюсь на небо із підозрами.
Я рвусь вперед, до сонця крізь багнюку .
І парасолька - мій непробивний щит.
Відкину цю жахливу хмаряну перуку
Щоб я не збожеволіла, воно мене захистить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268137
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2011
автор: Erida