Якщо вербою чи явором –
Я ріс під твоїм віконцем
Доконче.
Імпонує припускати
Твоє споглядання за моїм існуванням.
Я сповідував би пори року
Чи погоду на власний приклад.
Одного разу твій батько
Звалить мене на дрова.
Мені не шкода життя,
Відданого тобі, як тепло…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2011
автор: Костянтин Куліков