Горе

Я  не  дивуюсь,  горе  є.
Моє  ось  тут,  а  там  твоє.
Я  не  дивуюсь,  горе  є.
Не  здивувати  горем  нас,
Бо  серце  б’ється  через  раз.
Ми  звикли  жити  через  раз.
Не  здивувати  горем  нас.
Не  диво,  чорна  та  земля.
ЇЇ  сусідка  прокляла.
Я  знаю  горе,  горе  –  я.
Не  дивна  чорна  та  земля.
Обличчя  кожного  із  нас,  
Як  та  земля,  земля  для  нас.
Земля  засипе  нас  і  вас,
Обличчя  кожного  із  нас.
Ми  всі  закінчим  в  тій  землі.
Живіть!  Поки  ви  ще  живі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268093
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2011
автор: Поліна Жданова