спогади…

Похмуро.  Ні,  дощу  немає.  Відчуття  холоду…  Мурашки  по  тілу…День  добігає  кінця.  Кудись  б  піти.  Хоча  для  чого?  І  так  мене  ніхто  не  чекає.  Дзвінок…А,  то  знову  ти.  Та  у  мене  все  добре.  Та  ні,  дійсно  все  добре,  просто  напевно  не  виспалась.  Тобі  так  здається,  настрій  у  мене  є.  А  може  погуляємо?  Не  змогла  вимовити,  змовчала.  Нічого,  скажу  завтра.  Пустота  і  тиша.  Чути  тікання  годинника.  Капає  вода.  Треба  напевно  змінити  кран.  Хоча  кому  це  потрібно.  День  схожий  більше  на  ніч.  А  може  у  сонця  теж  немає  настрою?  Музика.  Навіть  вона  останнім  часом  не  допомагає.  Ось  ця.  Колись  була  моя  улюблена.  Коли  ще  я  була  твоя.  Навіює  погані  думки.  Спогади.  Хороше  швидко  забулося.  Пам’ятаю  твої  очі.  Голубі.  Ні,  швидше  сині.  І  той  день  коли  я  дивилась  в  них  і  розуміла  що  це  востаннє.  Ти  ще  нічого  не  сказав.  То  було  набагато  пізніше.  Але  якесь  внутрішнє  відчуття  підказувало  що  все…Чому  ти  так?  Може  я  була  недостатньо  добра?  Але  хто  з  нас  досконалий.  Тепер  ненавиджу  голубі  очі.  Це  тільки  маска.  А  під  нею  немає  нічого.  Легко  гратись  почуттями,  робити  закоханий  вигляд.  Тяжко.  Біль  потрохи  минув.  Пройшло  вже  стільки  часу.  Чомусь  пам'ять  здатна  зберігати  лише  погані  моменти.  А  може  й  не  було  нічого  хорошого.  Бо  що  може  бути  доброго  в  твоєму  обмані.  Голоси.  Може  я  схожу  з  розуму?  Ні,  занадто  тонкі  стіни.  Хтось  підіймається  сходами.  Це  ніколи  не  будеш  ти.  Та  я  і  не  хотіла.  Тому  що  давно  чекаю  іншого.  Ти  думав  що  зламаєш  мене,  але  тобі  не  вдалося.  Ну  і  кохай  іншу.  Але  чи  буде  вона  дивитись  на  тебе  таким  щирим  закоханим  поглядом?  Вже  майже  зовсім  темно.  Холодно  і  похмуро.  Відчуття  тиші  і  спокою.  Давно  не  плачу  за  тобою.  Щаслива,  що  без  тебе…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267842
Рубрика: Нарис
дата надходження 30.06.2011
автор: seule_fille