Якось так – навіть кров прикипіла із вени.
Ніж мабуть там пройшов все ж таки не даремно.
Він відлив з невідкритої рани забруднену кров,
Що збивалася в купу тільцями без зайвих оков.
Без сумбурних мотивів на краще життя,
Де кохання чи просто взаємне злиття.
Ось і все… гостре лезо відмірює рівні порізи.
Кров вихлюпує з вени… вона покотилась донизу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267676
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.06.2011
автор: Троянда Пустелі