То не мені така судилась карма-
Тебе в чужої вкрасти без вагань
І розміняти спокій,як задарма,
На вир порожніх мрій і сподівань.
То не мені любов твоя судилась,
Шалені ночі і стрімкий політ,
І ті жадані,вимріяні крила,
Що нам могли б відкрити цілий світ!..
То не мені судилося без бою
Перед тобою скласти всі мечі!
То іншій,мабуть,випаде на долю!..
А я,наївна,думала-мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2011
автор: Наталя Данилюк