То - ілюзії чад золотий
Закрутив нас у вирі хмільному.
Я з тобою такий молодий,
Одчайдушний і лагідний знову.
Наче в повені річка стрімка,
Поспішаю щоразу до тебе.
Ось і ти - завесніла, струнка -
І в душі дивна радість і трепет.
На ставку човник наш і весло,
Й острівець із мітелками рути...
Чад ілюзії... Тішиться зло,
Що тієї весни - не вернути
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267248
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2011
автор: Вячеслав Романовський