Віра, говориш..
То чому повз безсилих ти ходиш?..
Не чуєш стомлених подих?..
Не бачиш розгублені очі прохожих?..
Не віриш...
Що безсилий зможе побігти щосили...
Що втома теплом зігріти зуміє...
Що для сліпого в тобі є дорога...
Сонце є. І ми в це вірим.
Ним живем і воно нас гріє...
І кожен день у небі синім
З ним ми бути мрієм..
Та чи є воно у нас?..
Чи видно його у всякий час?..
Чи тільки відблиском у сотнях фраз
Віє холодом спектакль наш?!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267026
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2011
автор: light