зашивай мені рани небесами
підсипай солі під ноги зимою
ламай біль на шматки до безтями
бо це все що у нас було з тобою
ця нудьга проростає у контури
і повітря вплітається болісно
пропускай через себе все порівно
проклинай тільки тихо й не голосно
кубометрами плісняви й куряви
ми вриваємось знову до близькості
я проллюсь на очах твоїх бурями
і сльозами скроплятиму низько так
ти шукатимеш зашморги вірності
прориватимеш відчай незайманий
загубили десь трішки відвертості
закохались у травах незгаданих
зашивай мені рани пунктирами
під замками прострілені гудзики
я надійно сховав усе вирите
між рядками ще серце настукує
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267007
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2011
автор: Роман Штігер