Як зівялий листок
вона впала на землю,
І останній ковток
покидав її неміч.
Він від неї пішов,
не сказавши ні слова,
лиш до неї дійшов
тихий шепіт перона.
Він на потяг сідав,
що у вічність відходив,
І надії не дав,
що до неї надходить.
Лише тиша була
її вірна подруга,
Замінила вона
їй найкращого друга.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266850
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2011
автор: Аndante