Безглузді слова наповнюють душу,
Сльози росою на щоці миготять.
А я обіцянку свою порушу..
І знову в мені голоси закричать.
Стану я вітром і вдаль відлечу,
Подалі від світу, від неба й зірок,
Краплиною стану сліпого дощу,
Заб’юся в куточку й послухаю рок.
Розчиняться ноти в імлі пустоти,
А серце на волю так просить, благає...
І падає... падає вниз з висоти,
Та б’ється безшумно... й тихенько ридає...
Хотілось повітря і більше свободи,
Дивитись на небо і пестити квіти...
Та в серці не стало жалю й насолоди,
І крил вже немає і сили — летіти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266016
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2011
автор: Оле Чка