Павуки, в кожній оселі, починають спуск зі стелі, -
Погойдаються на нитці - сиво-сірій павутинці, -
Оберуть собі кутки і снують свої нитки...
Ми, буває, їх спіймаєм та й на волю відпускаєм...
Усі знають, - павучки, прудкі й спритні хижачки, -
В павутиннячко своє зманять жертву, яка є:
Блішку, муху і мураху... комарика-забіяку, -
Якщо вже тенета має, то й осу павук спіймає!
І не новина, таки, - є кусючі павуки:
Каракуртами їх звуть, - на землі, нашій, живуть,
Тож, ведіть крок, обережно...Не тривожте їхні межі,
Бо, не встигнете збагнуть, як зненацька нападуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265913
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.06.2011
автор: grycha