Все ниють мої рани,
це правда, без обману,
від болю і утрати,
що кинули мене за грати.
Я памятаю ночами,
чомусь отак мовчали,
на небо, ми дивились,
і дивно, навіть не молились.
І стільки уявляли,
коли ми розмовляли,
і в цьому сенс, якийсь вже був,
повір тебе я не забув.
Не знаю що казати,
що далі, що писати,
не варто нам щось починати,
бо дрів так можна наламати.
Все так непросто,
ця піцца знов негостра,
і все втрачає смак,
без тебе, я просто одинак...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265514
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2011
автор: EroS