Пожовкле фото з давнього альбому
Взяла до рук. Скотилася сльоза –
Іще болить крізь роки і утому:
Колись забрала милого гроза.
Вдивляється: чорнявий, кароокий
До ніг її схиляє білий світ.
Якби знаття: війна через пів року
Гаряче серце перетворить в лід…
…Цвітуть сади, душа її зімліла -
Іде за гробом сіра, мов стіна.
Стискаючи букетик білих лілій,
Із ним навік прощається вона…
РокИ кудись несе холодний вітер.
У неї - діти. Сива голова.
Підступні зморшки - ніде їх подіти
від Світу, де лиш туга ожива…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265487
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 16.06.2011
автор: Анна Вейн