Період нових романів, піших прогулянок, депресій, алкотрешових гулянок на свіжому перенасиченому нашим тютюновим димом повітрі.
Ми виповзаємо з понурих набридливих барів, ресторанів, інших їм подібних генделиків, квартирних хіпі – комун. Бо матінка весна позбавила нас основної перепони, що тримала у цих замкнутих приміщеннях - позбавила Холоду…
Можна знову потусити, робити нові дурниці, бити і бути битим гопотою, ментами, а головне зав’язувати нові знайомства. Знаходити та втрачати друзів. Кожна нова весна змінює світ, змінює нас. Проблема лише в одному, чи це на краще??? Зимове гівно нашого суспільства приховане під снігом виповзає на зовні, так само як гівно нашої душі відчувши потепління неодмінно вибереться на поверхню нашого життя. Зимові дурниці, що тримались певних ореолів нашого зимового проживання, наче змії у вигляді чуток поповзуть, селом, містом, країною, континентом, світом. Все залежить від тяжкості насталих наслідків…
Добре коли ти був (була) чемним (чемною) холодними зимовими вечорами, і не шукав (шукала) заміни природного тепла людським. Розрив стосунків весною найболючіший, однак мабуть й най практичніший бо змушує шукати нових зв’язків. А коли це робити найкраще як не весною…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265147
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2011
автор: STARGROMADSKIJ