Завжди і вічно, він безсмертний
В серцях, і душах він живе
А час нас держе бо безсмертний
Але думки нам не порве
Товариш буде знову з нами
Бо не забуть щасливий час
Ми серед літа, не зими
І щастя ллеться лищ для нас
Поріг покинули всі разом
І парти, глобуси і клас
Усе здалося ніжним сном
Пролинув тихо, ніжно час
Учитель, голуби і дзвін
Наш перший і останній зов
У серці лине як між стін
Розігріває нашу кров
Учора перший, завтра вже
Пройшло життя, а він живе
І кожний думає,- невже
Назад нас хтось іще зове
Заснути хочеться, згадати
Дзвінок останній, а буття
Можливості не може дати
Не повернуть назад життя
10.07.2004 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264964
Рубрика: Нарис
дата надходження 14.06.2011
автор: Ярослав Яресько