Забута Богом, зрошена гріхами
Бандитська Україна у крові стоїть,
Постійно у розборках між рабами -
Найперша куля довго тут не спить.
Життя одним - розпуста в беззаконні,
А інші здохнути готові день у день,
Постійно поглинає кровизна безодні
І ріжуть прояв українськості під пень.
Плюндрують, знищують, ґвалтують, убивають,
Вкорочують хвилини незабутності навзнак...
Країна, що так любить і кохає
У чорноту пекельну котиться чортяк.
12.06.2011 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264918
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.06.2011
автор: Андрій Яремко-Ярий